Геліцид

Препарат випускається у формі капсул. Капсули являють собою тверді желатинові капсули з білими сферичними гранулами та світло-жовтою оболонкою. Для зручності застосування вони доступні в дозуванні 10 мг та 20 мг.

Діючою речовиною є омепразол. Допоміжні речовини: лактоза, натрію фосфату дигідрат, натрію лаурилсульфат, сахароза, гіпромелози фталат, кукурудзяний крохмаль, желатин, заліза оксид (жовтий, чорний, червоний), титану діоксид, гідроксипропілметилцелюлоза, очищена вода. Геліцид випускається у флаконах темного скла, що містять 14 та 28 капсул.

Гелісід 10

Згідно з нозологічною класифікацією, Геліцид 10 належить до фармакологічної групи інгібіторів протонної помпи. Препарат застосовується для лікування та профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту. Капсули ефективні при лікуванні виразки дванадцятипалої кишки та шлунка, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, невиразкової диспепсії та інших станів. Не застосовувати під час вагітності або годування груддю, а також у випадках індивідуальної непереносимості активних інгредієнтів. З особливою обережністю застосовувати при хронічних захворюваннях печінки.

Дозування та тривалість лікування індивідуальні для кожного пацієнта та визначаються лікуючим лікарем. Побічні ефекти впливають на багато органів та систем. Як правило, пацієнти скаржаться на нудоту, блювоту, біль у животі, запор, алергічні шкірні реакції та загальне нездужання. Перевищення рекомендованого дозування та тривалості лікування може викликати сухість у роті, головний біль, підвищене потовиділення, тахікардію та погіршення зору. Для лікування цього стану використовується симптоматична терапія; діаліз неефективний.

Гелісід 20

Ліки, що містять активний інгредієнт омепразол, часто використовуються для лікування виразок. Кожна капсула Helicid 20 містить 20 мг активного інгредієнта. Хімічна та міжнародна назва препарату – омепразол; 5-метокси-2-[[4-метокси-3,5-диметил-2-піридилметил]сульфініл]бензимідазол.

• Геліцид випускається у твердих желатинових капсулах. Його ефективність базується на пригніченні активним інгредієнтом останньої стадії секреції соляної кислоти у шлунково-кишковому тракті, що призводить до зниження рівня подразнюючої секреції. Після прийому омепразол швидко всмоктується та концентрується в парієтальних клітинах шлунка. Його період напіввиведення становить 1-1,5 години; він метаболізується в печінці та виводиться з сечею та калом.
• Препарат призначають пацієнтам з виразковою хворобою шлунка, дванадцятипалої кишки та дванадцятипалої кишки, ГЕРХ та хронічним гастритом. Капсули ефективні при лікуванні синдрому Золлінгера-Еллісона, невиразкової диспепсії, а також у комбінації з іншими препаратами для ерадикації Helicobacter pylori.
• Дозування підбирається індивідуально для кожного пацієнта, але зазвичай таблетки призначають по 20 мг двічі на день. Тривалість лікування становить 4-8 тижнів, з підтримуючою та профілактичною терапією до 12 місяців при дозі 20 мг на день.
• Геліцид добре переноситься, побічні ефекти виникають у 1% пацієнтів. Найчастіше до них належать диспептичні розлади, головний біль, шкірні алергічні реакції, а також біль у м’язах і суглобах. Основним протипоказанням є непереносимість компонентів. Препарат не призначають дітям та вагітним жінкам.

Гелісід 40 дюймів

Лікування виразок шлунково-кишкового тракту передбачає використання різних лікарських засобів у різних лікарських формах. Геліцид 40 інф – це ліофілізований порошок для приготування інфузійного розчину. Його активним інгредієнтом є омепразол. Кожен флакон містить 40 мг активного інгредієнта.

• Цей препарат призначають для лікування та профілактики виразкової хвороби, синдрому Золлінгера-Еллісона та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Його також можна використовувати профілактично при аспірації шлункової кислоти, коли існує ризик аспірації під час анестезії. Його не застосовують у випадках гіперчутливості до будь-якого з компонентів, а також під час вагітності, лактації або у дітей.
• Препарат вводять внутрішньовенно 1-2 рази на день, залежно від показань та індивідуальних потреб пацієнта. Препарат вводять повільно протягом 20-30 хвилин. Один флакон розчиняють у 100 мл інфузійного розчину глюкози або фізіологічного розчину. Якщо використовується розчин глюкози, препарат слід зберігати не довше 6 годин; якщо використовується інфузійний розчин, використати протягом 12 годин після приготування.
• Побічні ефекти проявляються у вигляді небажаних реакцій з боку багатьох органів та систем. Найчастіше пацієнти скаржаться на шлунково-кишкові розлади, підвищене потовиділення, головний біль, сонливість, стоматит, м’язову слабкість та підвищення функції печінки. Ознаки передозування можливі при застосуванні 270-650 мг речовини протягом трьох днів. Для лікування цих симптомів використовується симптоматична терапія.