Нові публікації
Ліки
Нелфінер
Нелфінер – противірусний препарат прямої терапевтичної дії. Він належить до групи препаратів, що пригнічують активність протеаз.
ВІЛ-протеаза – це фермент, необхідний для протеолітичного розщеплення поліпротеїнів-попередників вірусу з утворенням білків, які є будівельними блоками активного ВІЛ. Розщеплення таких поліпротеїнів є важливим для подальшого утворення вірусу.
Компонент нелфінавір синтезується разом з активною ділянкою ВІЛ-протеази та запобігає розщепленню поліпротеїнів. В результаті утворюються незрілі вірусні частинки, які не можуть інфікувати навколишні клітини.
Форма випуску
Препарат випускається у формі таблеток об'ємом 0,25 г.
Фармакодинаміка
Прийом препарату разом з іншими противірусними речовинами знижує внутрішньосироваткове вірусне навантаження та збільшує кількість CD4-клітин. Аналіз попередніх та поточних тестів підтверджує, що Нелфінер знижує швидкість прогресування патології.
Противірусний ефект препарату in vitro відзначався в хронічній або активній фазі ВІЛ-інфекції в лімфоцитарній лінії з моноцитами, а також лімфобластних клітинах з макрофагами в периферичній крові. Компонент нелфінавір впливає на велику кількість клінічних ізолятів, а також на лабораторні штами підтипів ВІЛ-1 з ВІЛ-2, а також щодо штаму типу ROD.
Препарат демонструє синергетичний та адитивний ефекти як елемент 2- та 3-комплексних схем лікування (включаючи речовини, що пригнічують дію зворотної транскриптази), не посилюючи їхню цитотоксичність.
Процеси in vitro дали змогу отримати ізоляти ВІЛ зі зниженою чутливістю до нелфінавіру. Генотипування вірусної форми, чутливість якої була знижена в дев'ять разів, виявило специфічне заміщення аспарагінової кислоти (тип D) на аспарагін (тип N) у ВІЛ-протеазі, доповненій 30 амінокислотними фрагментами (тип D30N).
Перехресна резистентність між інгібіторами зворотної транскриптази та нелфінавіром малоймовірна, оскільки ці препарати мають різні ферментні мішені. Ізоляти ВІЛ, стійкі до нуклеозидних аналогів та ненуклеозидних компонентів інгібіторів зворотної транскриптази, зберігають свою чутливість до нелфінавіру in vitro.
Фармакокінетика
При одноразовому або багаторазовому прийомі 0,5-0,75 г речовини (2 або 3 таблетки препарату) з їжею зазвичай потрібно 2-4 години для досягнення рівня Cmax у плазмі. Після багаторазового прийому 0,75 г з 8-годинними інтервалами протягом 28 днів (рівноважні значення) значення Cmax у плазмі становили 3-4 мкг/мл, а Cmin (безпосередньо перед прийомом нової порції) – 1-3 мкг/мл.
Показники біодоступності препарату невідомі, але радіоактивне мічення, враховуючи велику кількість метаболічних елементів, виявлених у сечі, свідчить про те, що приблизно 78% прийнятої дози абсорбується.
Прийом препарату з їжею підвищує його рівень у плазмі вдвічі/втричі (порівняно з прийомом натщесерце). Вміст жиру в їжі не впливає на інтенсивність підвищення значень препарату в плазмі при прийомі з їжею.
Розрахований об'єм розподілу (в діапазоні 2-7 л/кг) вищий за загальний об'єм рідини всередині організму, з чого можна зробити висновок, що нелфінавір проникає в тканини у значних кількостях. У сироватці крові речовина піддається майже повному (98%) синтезу білка. Високі рівні саквінавіру в плазмі підвищують значення нелфінавіру у вільній формі.
При одноразовому введенні 0,75 г 14C-нелфінавіру його незмінений елемент дорівнював 82-86% від внутрішньоплазмової радіоактивності. У плазмі реєструється основний метаболічний компонент та кілька додаткових, що утворюються під час окислення. Основний оксиметаболіт у тестах in vitro має противірусну дію, подібну до вихідного елемента. In vitro метаболічні процеси препарату реалізуються за допомогою багатьох ізоферментів гемопротеїну P450, включаючи CYP3A.
Швидкість кліренсу після одноразового (в діапазоні 24-33 л/год) та багаторазового введення (в діапазоні 26-61 л/год) свідчить про високу внутрішньопечінкову біодоступність препарату. Період напіввиведення з плазми (термінальна стадія) зазвичай становить 2,5-5 годин. Значна частина перорально прийнятої дози 0,75 г, яка містить 14C-нелфінавір, виявляється у калі (87%); радіоактивність у калі пов'язана з міченим активним елементом (22%), а також з багатьма його оксиметаболітами. Лише 1-2% використаної порції виявляється у сечі (переважно незмінений нелфінавір).
У дітей віком 2-13 років швидкість кліренсу приблизно в два-три рази вища, ніж у дорослих. Застосування таблеток Нелфінера в дозах приблизно 20-30 мг/кг 3 рази на день під час їжі призводить до рівноважних значень у плазмі, подібних до таких у дорослих, які приймають 0,5-0,75 г препарату 3 рази на день.
Спосіб застосування та дози
Препарат приймають перорально, часто під час їжі. Підліткам старше 13 років та дорослим призначають по 0,75 г ліків на добу (1 таблетка тричі на день).
Дітям віком від 2 до 13 років потрібно приймати 20-30 мг/кг 3 рази на день.
[ 9 ]
Використання Нелфінера під час вагітності
Немає інформації щодо застосування нелфінавіру під час вагітності, тому призначення препарату в цей період дозволено лише за суворими показаннями.
Немає інформації щодо виведення препарату з грудним молоком. Грудне вигодовування не проводиться під час застосування препарату Нелфінер.
Протипоказання
Протипоказано використовувати особам з тяжкою непереносимістю будь-якого з компонентів препарату.
Побічна дія Нелфінера
Побічні ефекти від застосування препарату здебільшого слабкої інтенсивності. Найчастіше спостерігається діарея.
Рідко розвиваються такі розлади, як здуття живота, біль у животі, нудота, астенія, епідермальний висип, збільшення кількості лімфоцитів, зниження кількості нейтрофілів та підвищення активності АЛТ та КФК.
[ 8 ]
Передозування
Існує лише обмежена інформація щодо гострого отруєння Нельфінером.
Антидоту для препарату немає. Його можна вивести шляхом промивання шлунка та викликання блювоти. Неабсорбована речовина виводиться за допомогою активованого вугілля. Оскільки значна частина нелфінавіру синтезується з внутрішньоплазматичним білком, ймовірність ефективності діалізу вкрай низька.
Взаємодія з іншими препаратами
Метаболізм нелфінавіру частково опосередковується гемопротеїном P450 3A (елемент CYP3A). Хоча нелфінавір суттєво не пригнічує дію CYP3A (порівняно з іншими інгібіторами – ритонавіром, індинавіром або кетоконазолом), його слід поєднувати з речовинами, що індукують дію CYP3A, або з потенційно токсичними препаратами, метаболізм яких здійснюється за участю CYP3A.
Інші противірусні речовини.
Оскільки диданозин необхідно приймати натщесерце, Нелфінер приймають під час їди – за 2 години до або через 1 годину після прийому диданозину.
Засоби, що стимулюють дію метаболічних ферментів.
Лікарські засоби з сильним індукуючою дією на CYP3A (невірапін, фенітоїн та рифампіцин з карбамазепіном, а також фенобарбітал) можуть знижувати плазмові значення нелфінавіру. Тому, якщо людина, яка приймає Нелфінер, потребує терапії вищезазначеними препаратами, необхідно обрати їм альтернативу.
Спільне застосування препарату з рифабутином вимагає зменшення дозування останнього вдвічі.
Інші можливі взаємодії.
Препарат підвищує рівень терфенадину в плазмі крові, тому їх не можна поєднувати для запобігання розвитку небезпечної для життя або тяжкої аритмії.
Оскільки існує ймовірність подібної лікарської взаємодії з цисапридом та астемізолом, їх також не використовують у комбінації.
Хоча відповідних досліджень не проводилося, препарат не слід застосовувати разом із седативними засобами, метаболічні процеси яких здійснюються за участю CYP3A (включаючи мідазолам або триазолам), оскільки їхня седативна дія може бути пролонгованою.
Препарат здатний підвищувати рівень у плазмі інших препаратів, що є субстратами елемента CYP3A (включаючи речовини, що блокують дію кальцієвих каналів), тому в таких ситуаціях пацієнтів слід ретельно обстежити з метою діагностики симптомів токсичності цих препаратів.
Препарат знижує ефективність пероральних контрацептивів при застосуванні в комбінації.
Умови зберігання
Нелфінер слід зберігати в місці, недоступному для маленьких дітей та сонячного світла. Температура не повинна перевищувати 25°C.
Термін придатності
Нелфінер можна використовувати протягом 24 місяців з дати продажу лікарського засобу.
Застосування у дітей
Дані щодо безпеки та лікарської ефективності препарату при застосуванні у дітей віком до 2 років відсутні, тому його застосовують у цій групі лише в ситуаціях, коли користь від його застосування перевищує ризики ускладнень.