Нові публікації
Ліки
Урофосфабол
Системний антибіотик Урофосфабол – це препарат на основі фосфоміцину, який належить до препаратів із широким спектром антимікробної активності.
Код за АТХ
Показання до застосування Урофосфаболу
Урофосфабол призначають при запальних інфекційних патологіях, якщо збудник чутливий до препарату. Показання можуть включати:
- інфекційні ураження тканин при цукровому діабеті, захворюваннях периферичних артерій тощо;
- інфекційні захворювання кістково-суглобового апарату;
- інфекційні ураження дихальної системи;
- інфекційні захворювання черевної порожнини;
- запальні процеси в органах малого тазу;
- інфекційні ураження сечовидільної системи.
Форма випуску
Урофосфабол — це білувато-жовтуватий порошок, який використовується для приготування розчину для ін'єкцій.
Діючою речовиною Урофосфаболу є фосфоміцин, а додатковим інгредієнтом – бурштинова кислота.
Порошок Урофосфаболу розфасований у скляні флакони об'ємом 20 мл, герметично закриті гумовою кришкою, покритою алюмінієвим захистом.
Одна упаковка містить один флакон порошкової маси.
Фармакодинаміка
Діюча речовина Урофосфаболу – це антибіотик, який має бактерицидну дію як на грампозитивні, так і на грамнегативні мікроби. Урофосфабол особливо активний проти синьогнійної палички, протея, шераціозу та високорезистентних штамів стафілококів та ешерихій.
Урофосфабол може накопичуватися в мікробних клітинах у значних кількостях, потрапляючи до них шляхом активного транспорту.
Урофосфабол пригнічує біологічний синтез пептидно-жирової клітинної стінки на початкових стадіях.
Фармакокінетика
При виконанні внутрішньом'язового введення Урофосфаболу максимальні концентрації у плазмі виявляються через 60 хвилин і оцінюються в 17,1 мг/літр та 28 мг/літр (при відповідному введенні 500 мг та 1 г препарату). При ін'єкціях за схемою 1 г один раз на шість годин вдається підтримувати стабільну концентрацію у плазмі в межах 8 мг/літр.
Якість активного інгредієнта Урофосфабол відносно слабка – 1% від кількості препарату, що потрапляє в кров.
Низька молекулярна маса активного інгредієнта Урофосфаболу сприяє його чудовому розподілу по органах і тканинах. Високоякісний бактерицидний рівень антибіотика виявляється в легенях, плевральній та перитонеальній рідинах, жовчовивідній системі, підшкірній жировій клітковині, м'язовій та кістковій тканині, суглобах, органах зору та ендокарді. Урофосфабол легко проникає через гематоенцефалічну мембрану.
Рівень Урофосфаболу в спинномозковій рідині значно зростає за наявності запальної реакції в мозкових оболонках. Активний інгредієнт має властивість потрапляти та накопичуватися в фагоцитарних клітинах, а також проходити через плаценту. У невеликих кількостях препарат визначається в грудному молоці.
Період напіввиведення для дорослого пацієнта може становити 90-120 хвилин, а для дитини – 0,69-1,04 години.
Переважним шляхом виведення препарату є нирки, при цьому активна форма антибіотика виводиться з сечею. Виведення решти препарату з калом не має клінічного значення.
Урофосфабол можна видалити з сироватки крові за допомогою діалізу.
Спосіб застосування та дози
Урофосфабол застосовується у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій.
Стандартна кількість антибіотика для внутрішньом’язового введення становить від 1 до 2 г тричі на день. Дітям, починаючи з 2,5 років, призначають 0,5-1 г Урофосфаболу тричі на день.
Для пацієнтів з діагностованою нирковою недостатністю або підключеним гемодіалізом необхідно скоригувати режим прийому Урофосфаболу:
- при кліренсі креатиніну від 20 до 40 мл за хвилину вводять від 2 до 4 г Урофосфаболу один раз на 12 годин;
- при кліренсі креатиніну від 10 до 20 мл за хвилину призначають від 2 до 4 г Урофосфаболу один раз на добу;
- якщо кліренс менше 10 мл за хвилину, призначають від 2 до 4 г Урофосфаболу один раз на 2 дні.
Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, призначають 1-2 г Урофосфаболу в кінці кожного сеансу діалізу.
Внутрішньом'язове введення Урофосфаболу може викликати досить виражені больові відчуття.
Для зменшення болю розчин антибіотика готують так: 1 г Урофосфаболу розводять у 2 мл води для ін'єкцій, потім змішують з 2 мл 2% лідокаїну.
[ 2 ]
Використання Урофосфаболу під час вагітності
Призначення Урофосфаболу під час вагітності небажане та проводиться лише в ситуаціях, коли очікуваний ефект для жінки важливіший за ймовірну небезпеку для майбутньої дитини.
Оскільки Урофосфабол виявляється у грудному молоці, його застосування під час лактації не рекомендується. Якщо лікування необхідне, грудне вигодовування припиняється на час антибіотикотерапії.
Протипоказання
Не рекомендується призначати антибіотик Урофосфабол, якщо є підвищений ризик розвитку алергії на ліки, а також під час вагітності та дітям віком до 2,5 років.
Відносними протипоказаннями є:
- важке ураження печінки;
- недостатня функція нирок;
- старість;
- гіпертонія.
Побічна дія Урофосфаболу
Урофосфабол вважається низькотоксичним антибіотиком: у більшості випадків пацієнти добре переносять лікування, а побічні симптоми спостерігаються рідко.
У деяких випадках антибіотикотерапія з використанням Урофосфаболу може супроводжуватися:
- алергічні реакції (висип, лихоманка, кашель або бронхоспазм);
- порушення функції печінки (лабораторні дослідження – активація аланін-амінотрансферази, лужної фосфатази, рівень білірубіну);
- розлади травлення (діарея, блювота, біль у животі, втрата апетиту, запальні процеси в ротовій порожнині);
- порушення в картині крові (зниження рівня еозинофілів, лейкоцитів, рідше – анемія та агранулоцитоз);
- порушення сечовивідної функції (підвищений рівень сечовини, наявність білка в сечі, електролітний дисбаланс);
- порушення центральної нервової системи (запаморочення, судоми).
У деяких пацієнтів спостерігається місцева реакція на введення Урофосфаболу, яка виражається в болю та появі ущільнення в місці ін'єкції.
В окремих випадках описувалися такі явища, як головний біль, набряк кінцівок, неприємне відчуття за грудиною та почастішання серцевого ритму.
[ 1 ]
Передозування
На сьогоднішній день немає описів жодних випадків інтоксикації антибіотиком Урофосфабол.
Взаємодія з іншими препаратами
Синергетичний ефект може утворюватися при поєднанні Урофосфаболу з такими лікарськими засобами, як пеніцилінові та цефалоспоринові препарати, карбапенеми, глікопептиди, фторхінолони та аміноглікозидні засоби. Ця властивість може бути корисною в антибіотикотерапії важких запальних патологій або інфекційних захворювань, спричинених резистентними бактеріями – синьогнійною паличкою, стафілококом, ентерококом, ентеробактеріями тощо.
Урофосфабол та Ампіцилін, Канаміцин, Гентаміцин, Рифампіцин, Стрептоміцин не можна змішувати в одній ін'єкції.
[ 3 ]
Умови зберігання
Зберігайте Урофосфабол у темному місці – можливо, у спеціальній шафі, за температури не вище +25°C. Місце зберігання має бути захищене від доступу дітей.
[ 4 ]
Термін придатності
Допустимо зберігати Урофосфабол до 2 років.